Про спілку
Новини
Фестивалі
Кінозали
Відпочинок
Законодавство
Нагороди
Контакти
 
 


Національна спілка кінематографістів України
(статус Національної Спілка отримала згідно Постанови Кабінету Міністрів України в 2000 р.) заснована у лютому 1958 року.

Юридична адреса: 01033, Київ, вул.Саксаганського, 6, тел./факс - 287-75-57. Вищий керівний орган - з'їзд; вищий виконавчий орган в період між з'їздами - правління; між пленумами правління - секретаріат.

7 жовтня 1997 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про професійних творчих працівників та творчі спілки". Статут НСКУ приведено у відповідність до цього закону.

НСКУ є всеукраїнською творчою спілкою, добровільною неполітичною організацією, суб`єктом творчої діяльності.

Метою Спілки, згідно її Статуту, є активне сприяння розвитку українських екранних мистецтв як органічної складової національної та світової культури, участь у створенні концепцій розвитку та співпраці кіногалузі і телевідеопростору, захист творчо-професійних, авторських і соціальних прав членів Спілки. Національна спілка кінематографістів України активно популяризує кращі екранні твори українського і світового мистецтва, організовує творчі зустрічі, лекції, концерти, кінопрем'єри, фестивалі, продукує фільми, створює кіновідеостудії.

Спілка об`єднує на добровільних засадах професійних творчих працівників: драматургів і сценаристів, режисерів, операторів, акторів, художників, редакторів, звукорежисерів, монтажерів, кінознавців і кінокритиків, композиторів, організаторів кіновиробництва.

В житті незалежної України НСКУ та Будинок кіно (власність НСКУ) реально виконують роль духовного центру, берегині величезних традицій національного кіно, його геніальних майстрів. Образно кажучи, це перший кінозал України, де глядачі (завжди безкоштовно!) мають змогу прилучитися до кращих зразків українського та світового кіномистецтва.

В структурі Спілки існують два відділення - Одеське і Кримське, а також 15 обласних осередків в містах України: Вінниця, Луцьк, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кіровоград, Львів, Полтава, Севастополь, Суми, Харків, Херсон, Черкаси, Чернігів.

Спілкою утворені: Акторська агенція "Гільдія кіноакторів України", Гільдія кінооператорів України, творчо-виробниче підприємство "Просвітницьке кіно України", кіностудії "Лавра", "Кінематографіст", "Контакт, "Київські фрески". Спілка виступає співзасновником кінофестивалів "Відкрита ніч", "Пролог", "Кришталеві джерела", "Вітер мандрів", Міжнародного фестивалю акторів кіно "Стожари", Міжнародного фестивалю документального кіно "Контакт". Окремо слід сказати про міжнародні кінофестивалі "Молодість" та "Крок", що входять до трійки аналогічних міжнародних кінофорумів, збирають представників 60-70 країн та користуються величезним авторитетом.

В Будинку кіно працюють підрозділи Спілки: асоціації кінодраматургів, кінокритиків, художників кіно і телебачення, неігрового кіно, жінок-кінематографістів; секція кіноакторів; професійні гільдії кінооператорів, звукорежисерів, кіноакторів, композиторів, організаторів кіновиробництва, кіноінженерів, монтажерів, комісії з прийому до членів Спілки, соціального захисту, з міжнародних зв`язків, рада ветеранів кіно, федерації народної кінотворчості та кіноосвіти.


Голова правління НСКУ

Тримбач Сергій Васильович

Кількісний склад членів Спілки - 1223, в тому числі:

  • Народні артисти - 58;
  • Народні художники - 2;
  • Заслужені діячі мистецтв - 99;
  • Заслужені артисти - 49;
  • Заслужені художники - 2;
  • Заслужені журналісти - 6;
  • Заслужені економісти - 1;
  • Заслужені працівники культури - 55;
  • Заслужені діячі культури АР Крим - 1;
  • Заслужені діячі мистецтв країн СНД - 5;
  • Заслужені артисти країн СНД - 3;
  • Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка - 50;
  • Лауреати Державної премії імені О. Довженка - 15;
  • Академіки Академії мистецтв України - 7;
  • Члени-кореспонденти Академії мистецтв України - 12.
  • Характеризуючи діяльність НСКУ як громадської організації, невід`ємної частки українського громадянського суспільства, в роки боротьби за становлення незалежної України, починаючи з 1987 року, слід підкреслити, що саме Спілка була ініціатором створення першої неформальної громадської організації в Україні - "Меморіал" та співзасновником всесвітньовідомого "Руху" - визнаного керівника революційної боротьби за незалежність України.

    Саме в Будинку кіно, згідно з рішенням секретаріату НСКУ, пройшли перші установчі з`їзди "Меморіалу", Київського "Руху", реорганізація "Гельсінської спілки" в партію та її установчий з`їзд. Так само в Будинку кіно пройшли перші установчі з`їзди багатьох інших партій, відбувся Перший Собор Української автокефальної церкви та обрання її першого Патріарха Мстислава. Всі ці сили громадянського суспільства, організовані ще до проголошення суверенітету України, активно виборювали нашу незалежність. НСКУ та "Меморіал" домоглися визнання Биківні місцем поховання жертв сталінського терору. НСКУ категорично визнала ще 19 серпня ГКЧП як злочинну контрреволюційну спробу державного перевороту. НСКУ завжди активно критикувала можновладців України за безвідповідальне ставлення до культури й активно підтримувала помаранчеву революцію, підкреслюючи, що її демократичні гасла набагато простіше проголошувати, ніж втілити в життя. І уряд народної довіри несе набагато більшу відповідальність перед народом, перед Майданом, ніж "просто" влада.




    Тримбач Сергій Васильович
    (17 вересня 1950 року, с. Жовтневе, тепер у межах м. Олександрія Кіровоградської обл.) — український кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Чинний голова Національної спілки кінематографістів України. Лауреат Державної премії України ім. О. Довженка(2008). Автор багатьох публікацій, присвячених історії та сучасності українського кіно.

    Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1973). Працював консультантом Спілки кінематографістів України, потім — науковим співробітником відділу теорії мистецтв Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАНУ). У 1998—2004 — заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка з питань архівно-наукової роботи. У 2001—2004 виконував обов'язки директора Музею Київської кіностудії імені О.Довженка. Від 2005 — завідувач відділу кіномистецтва і телебачення ІМФЕ НАНУ.

    Автор сценаріїв фільмів «Важко перші сто років» (1997), «Творець із Божою іскрою» (1997, у співавт.), «Златокрай» (1996, авт. дикт. тексту), «Богдан Ступка. Львівські хроніки» (1998), "Небилиці про Борислава" (1999), «Любов небесна» (2002), "Вічний хрест" (2003), "Небезпечно вільна людина" (2004), "Живі" (2008), "Довженко починається" (2009) та ін.

    Від 1976 року виступає у пресі зі статтями і рецензіями з питань розвитку кіномистецтва. Автор та співавтор низки книг, де розробляються проблеми естетики і поетики творчості. Автор книги «Олександр Довженко. Загибель богів / Ідентифікація автора в національному часо-просторі» (2007). Упорядник книг: «Іван Миколайчук. Білий птах з чорною ознакою» (1991), «Олександр Довженко. Фільми. Малюнки. Задуми» (1994), «Іван Миколайчук» (2001), «Довженко і кіно ХХ століття» (2004, у спіавт.), «Україна - Німеччина: кінематографічні зв'язки» (2009, у співавт.).

    За публікації з кінознавства, кінокритики та історії кіно відзначений преміями:
    Спілки кінематографістів СРСР (1980)
    Спілки кінематографістів Таджикистану (1982)
    Спілки кінематографістів України (1987)
    Імені Фелікса Соболєва (2006)
    Імені Віктора Дьоміна (2007, Росія)
    Імені Олександра Довженка (2008)
    Фільми "Любов небесна", "Вічний хрест", "Небезпечно вільна людина", "Довженко починається..." отримали призи багатьох міжнародних та національних кінофестивалів.

     
     
     
     © Design Space-Inform